Туберкульоз великої рогатої худоби

Що таке Туберкульоз великої рогатої худоби?

Туберкульоз великої рогатої худоби (ВРХ) - це хронічна бактеріальна хвороба тварин, спричинене представниками комплексу мікобактерій Туберкульозу, переважно M. bovis, а також M. caprae і меншою мірою M. tuberculosis. Це основна інфекційна хвороба великої рогатої худоби, що також вражає інших свійських тварин і деякі популяції диких тварин, викликаючи загальне нездужання, пневмонію, втрату ваги та, врешті-решт, загибель.

Назва «Туберкульоз» походить від вузликів, так званих «туберкул», що утворюються в лімфатичних вузлах та інших уражених тканинах хворих тварин.

Mycobacterium bovis було виділено від багатьох видів диких тварин, включаючи африканських буйволів, домашніх азійських буйволів, бізонів, овець, кіз, коней, верблюдів, свиней, диких свиней, оленів, антилоп, собак, котів, лисиць, норок, борсуків, тхорів, щурів, приматів, лам, куду, антилоп, тапірів, лосів, слонів, ситатунгів, ориксів, адаксів, носорогів, опосумів, білок, видр, тюленів, зайців, кротів, єнотів, койотів та деяких хижих котячих, включаючи левів, тигрів, леопардів і рисів.

Туберкульоз великої рогатої худоби є хворобою включеною до списку СОЗТ, і про неї необхідно повідомляти СОЗТ, як зазначено в Кодексі здоров'я наземних тварин.

«Більшість випадків Туберкульозу у людей спричиняє бактерія Mycobacterium tuberculosis. Зоонозний Туберкульоз - це форма туберкульозу у людей, що викликається переважно близькоспорідненим видом M. bovis, що належить до комплексу M. tuberculosis».

Географія хвороби

Туберкульоз великої рогатої худоби зустрічається в усьому світі, але у деяких країнах Туберкульозу ніколи не виявляли, а багато розвинених країн скоротили чи ліквідували Туберкульоз великої рогатої худоби в популяції великої рогатої худоби й обмежили поширення хвороби однією або кількома зонами. Однак значні осередки інфекції залишаються в дикій фауні. Найбільша поширеність Туберкульозу великої рогатої худоби спостерігається в Африці та деяких частинах Азії, але хвороба також зустрічається в країнах Європи й Америки.

Передача й поширення

Хвороба є заразною і здатна передаватися безпосередньо при контакті з інфікованими домашніми й дикими тваринами або опосередковано при вживанні зараженого матеріалу.

Звичайний шлях зараження в стадах великої рогатої худоби - це вдихання аерозолю від інфікованих тварин, що виділяється з легенів (при кашлі).Телята здатні заразитися, споживаючи молозиво чи молоко від інфікованих корів.

Люди можуть заразитися, споживаючи сире молоко від інфікованих корів або через контакт з інфікованими тканинами на бійнях чи м'ясокомбінатах.

Перебіг хвороби повільний і триває місяці чи роки, щоб досягти смертельної стадії. Отже, інфікована тварина здатна виділяти бактерії в стаді ще до появи клінічних ознак захворювання. Тому переміщення невиявлених інфікованих домашніх тварин є основним шляхом поширення хвороби.

Клінічні ознаки

Туберкульоз великої рогатої худоби може протікати підгостро чи хронічно, з різною швидкістю розвитку. Невелика кількість тварин може важко захворіти вже через кілька місяців після зараження, тоді як іншим може знадобитися кілька років для розвитку клінічних ознак. Бактерії також здатні тривалий час перебувати в організмі носія в стані спокою, не викликаючи захворювання.

Типові клінічні ознаки включають:

слабкість
втрату апетиту і ваги
коливання температури
задишку і переривчастий гавкучий кашель
ознаки пневмонії низького ступеня тяжкості
діарею
збільшені, болючі лімфатичні вузли.

Діагностика

Клінічні ознаки Туберкульозу великої рогатої худоби неспецифічні й не дозволяють ветеринарам поставити остаточний діагноз на основі лише клінічних ознак.

Шкірна туберкулінова проба є стандартним методом діагностики Туберкульозу у живих домашніх тварин. Вона полягає у внутрішньошкірному введенні бичачого туберкуліну (очищеного білкового екстракту, отриманого з M. bovis), а потім вимірюванні товщини шкіри в місці ін'єкції через 72 години для виявлення будь-якого подальшого набряку в місці ін'єкції (ознака відстроченої гіперчутливості, пов'язаної з інфекцією).

Дослідження компонентів крові in vitro, що виявляють бактерії, антитіла чи клітинний імунітет, також доступні або перебувають на стадії розробки. Найпоширенішим дослідженням компонентів крові є аналіз вивільнення гамма-інтерферону, що виявляє імунну відповідь клітин на зараження M. bovis. Цей тест базується на принципі, що клітини крові великої рогатої худоби, які раніше зазнали впливу M. bovis через інфекцію, виробляють підвищений рівень гамма-інтерферону після інкубації in vitro з антигенами M. bovis.

Тим часом остаточний діагноз підтверджується бактеріальним посівом та ідентифікацією в лабораторії, що може зайняти понад вісім тижнів.

Рекомендовані методи діагностики, включаючи процедури виготовлення та введення бичачого туберкуліну, описані в Посібнику СОЗТ з діагностики й вакцинопрофілактики для наземних тварин.

Ризик для здоров'я людей

Найпоширенішою формою Туберкульозу у людей є Туберкульоз, спричинений мікобактерією Туберкульозу (M. tuberculosis). Однак клінічно відрізнити інфекції, спричинені M. tuberculosis, від інфекцій, спричинених M. bovis, на яку, за оцінками, припадає до 10% випадків Туберкульозу у людей в деяких країнах, неможливо. Діагностика може ускладнюватися тенденцією до локалізації інфекції M. bovis в інших тканинах, окрім легень (тобто позалегенева інфекція), а також тим фактом, що M. bovis має природну стійкість до одного з протимікробних засобів, що зазвичай використовується для лікування Туберкульозу людей - Піразинаміду.

Кодекс здоров'я наземних тварин й Посібник з діагностики й вакцинопрофілактики для наземних тварин містять технічні стандарти й рекомендації, спрямовані на управління ризиком для здоров'я людей і тварин, пов'язаними з зараженням тварин представниками комплексу мікобактерій Туберкульозу, включаючи M. bovis.

Дорожня карта щодо зоонозного Туберкульозу

Туберкульоз у людей є основною причиною їх захворювання й загибелі у світі. Його викликають представники комплексу Mycobacterium tuberculosis, що зазвичай передаються через дихальні шляхи при безпосередньому контакті й вдиханні аерозолів від заражених тварин. Зоонозний Туберкульоз - це менш поширена форма Туберкульозу у людей, що викликається спорідненим компонентом комплексу мікобактерій Туберкульозу (M. bovis). Зоонозна форма передається переважно опосередковано, при споживанні зараженого молока, молочних продуктів чи м'яса. В місцевостях, де чітко дотримуються правил гігієни харчових продуктів, ризик для населення знизився, проте зоонозна форма Туберкульозу залишається професійним ризиком для фермерів, працівників боєнь і м'ясників.

Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ, заснована як МЕБ), Продовольча й сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) та Міжнародний союз боротьби з Туберкульозом та хворобами легень (Союз) у жовтні 2017 року спільно запустили першу в історії дорожню карту для боротьби з зоонозним Туберкульозом. Вона базується на «Єдиному підході до здоров'я», що визнає взаємозалежність сфер здоров'я людей і тварин для подолання основних медичних та економічних наслідків цього захворювання.

Ця дорожня карта закликає державні установи, донорів, науковців, неурядові організації та приватні зацікавлені сторони до узгоджених дій на політичному, фінансовому та технічному рівнях. Вона визначає десять пріоритетів для подолання зоонозного Туберкульозу у людей та бичачого Туберкульозу у тварин. Вони підпадають під три основні теми:

Покращення наукової доказової бази
Зменшення передачу інфекції на межі «тварина-людина»
Посилення міжвідомчих й спільних підходів

Більше інформації

Профілактика й контроль

Національні програми офіційного контролю й ліквідації, засновані на дослідженні й забої заражених тварин, були успішно впроваджені в багатьох країнах, що є найкращим підходом у боротьбі з Туберкульозом великої рогатої худоби. Однак цей підхід залишається непрактичним у деяких країнах зі значним зараженням поголів'я, оскільки він може потребувати забою великої кількості великої рогатої худоби, а це може залишатись нездійсненним через людські ресурси чи фінансові обмеження в рамках програми здоров'я тварин, або з культурних міркувань. Тому країни використовують різні форми досліджень та сегрегації на ранніх стадіях, а потім переходять до методів дослідження й забою на завершальній стадії.

Настанови, Публікація

Настанови з контролю комплексу мікобактерій Туберкульозу у великої рогатої худоби

Кілька програм з ліквідації хвороби були дуже успішними у зниженні чи ліквідації хвороби у великої рогатої худоби завдяки застосуванню багатогранного підходу, що охоплює:

розтин м'яса (пошук вузликів у легенях, лімфатичних вузлах, кишківнику, печінці, селезінці, плеврі та очеревині) для виявлення інфікованих тварин і стад
активний нагляд, включаючи відвідування господарств
систематичне індивідуальне дослідження великої рогатої худоби
видалення заражених і контактних тварин
адекватне місцеве законодавство
ефективне управління переміщенням
індивідуальна ідентифікація тварин
ефективне відстеження.

Виявлення інфікованих тварин запобігає потраплянню небезпечного м'яса в харчовий ланцюг і дозволяє ветеринарним службам відстежити стадо, звідки походить заражена тварина, яку потім можна дослідити й, за потреби, знищити.

Пастеризація чи термічна обробка молока від потенційно інфікованих тварин до температури, достатньої для знищення бактерій, довела свою ефективність у запобіганні поширенню хвороби серед людей.

Вакцинація практикується в медицині, але поки що не використовується як профілактичний захід для тварин через відсутність безпечних та ефективних вакцин, а також через потенційні перешкоди для нагляду за Туберкульозом великої рогатої худоби й діагностичних досліджень через хибнопозитивні реакції у вакцинованих тварин. Дослідники активно вивчають потенційні нові чи вдосконалені вакцини проти Туберкульозу великої рогатої худоби й альтернативні шляхи доставлення вакцини для використання серед домашніх і диких тварин, а також нові діагностичні дослідження для надійної диференціації вакцинованих тварин від заражених.

Відповідальний: Відділ протимікробної резистентності й ветеринарних засобів

12.10.2024 р. 16⁰⁰ - 17³⁰ (GMT+1⁰⁰) пройшов змістовний вебінар: За межами досліджень та забою - контроль комплексу мікобактерій Туберкульозу у тваринництві. На цьому вебінарі було представлено нещодавно випущені Настанови СОЗТ з контролю комплексу мікобактерій Туберкульозу у великої рогатої худоби, що містять рекомендації щодо найважливіших аспектів контролю за інфекціями, спричиненими видами мікобактерій, та туберкульозом великої рогатої худоби. Ця настанова спрямована на розв'язання унікальних проблем, з якими стикаються країни з різними епізоотичними, економічними та соціально-культурними ландшафтами.